Батько постійно вчився1. Він пожадливо колекціонував2 книжки і міг похвалитися3 своєю величезною бібліотекою прекрасно оформлених книжок, досконало каталогізованих.
Годинами він говорив4 зі мною про українську літературу та історію, читав5 мені уривки з творів своїх улюблених авторів, запалюючи в мені любов до всього, що наша земля дала нам.
Усі ці книжки, все що він зібрав6, мало колись перейти7 мені у спадок. Але так не судилося8.
Як людина він був9 справедливим і строгим, але, водночас, веселим і люблячим.
Він дуже любив10 музику і грав11 на численних інструментах – скрипці, альті, флейті – виконував12 камерні музичні твори з друзями музикантами. Найбільшою його пристрастю була13 бандура. Його товариш-бандурист зробив14 одну для нього. Він навчився15 виконувати українські балади та пісні і співав16 їх приємним баритоном.
Adapted from: Ростислав Глувко, Memorabilia