Коротка біографія Івана Франка
27 серпня 1856 р. – народився у селі Нагуєвичі у східній Галичині (тепер Львівська область).
1862-1867 рр. – навчання у сільській школі та у школі при василіянському монастирі у Дрогобичі.
1867-1875 рр. – навчання у Дрогобицькій ґімназії; про шкільні роки писав в оповіданні «Грицева шкільна наука».
1875 р. – вступив на філософський факультет Львівського університету.
1876 р. – вийшла перша поетична збірка.
Червень 1877 р. – перше ув'язнення.
Січень 1878 р. – суд над Франком та його однодумцями; їх звинувачували у приналежності до таємної соціалістичної організації, якої насправді не було.
Березень 1880 р. – другий арешт і тримісячне ув'язнення в коломийській тюрмі.
1881 р. – жив у Нагуєвичах; тут написав роман «Захар Беркут», переклав трагедію Ґете «Фауст», поему Гайне «Німеччина».
1883 р. – працював у редакції газети «Діло».
1885 р. – відвідав Київ; у Києві одружився з Ольгою Хорунжинською.
1889 р. – третій арешт, двомісячне ув’язнення за зв’язок із групою київських студентів, що прибули до Галичини.
1 липня 1893 р. – у Віденському університеті захистив докторську дисертацію.
1893 р. – вийшла п’єса «Украдене щастя».
1896 р. – участь у виборах до Віденського Сейму.
1897-1900 рр. – вийшли різні збірки та поеми.
1905 р. – написав поему «Мойсей».
28 травня 1916 р. – помер у Львові; похований на Личаківському цвинтарі.
(adapted from www.franko.lviv.ua)